Австрія

Австрійці традиційно відзначають Різдво в колі сім’ї. Тут прийнято прикрашати ялинку не іграшками, а шоколадом і мармеладом. Під час урочистої вечері всі одягаються розкішно – у свої найкращі сукні і костюми. У цей вечір прийнято не замикати вхідні двері – в будь-який момент на вечерю можуть прийти друзі або знайомі. В Австрії існує теж незвичайна традиція: молоді хлопці переодягаються в моторошну істоту, яку називають «Крампус» (з рогами кози, дзвіночком і різками). У такому вигляді вони супроводжують Св. Миколая (який у цій країні замінює Санта Клауса та Діда Мороза). Добрий святий дарує слухняним дітям подарунки, а його антипод Крампус погрожує покарати тих, хто був неслухняним – забрати в мішок і занести в свою страшну печеру.

Іспанія

Більшість іспанців обов’язково відвідують Різдвяну месу. Перед її початком вони збираються перед храмом, щоб танцювати, взявшись за руки. Після богослужіння багато іспанців ідуть до улюбленого ресторану, щоб відзначити Різдво у колі родичів і друзів. А в Каталонії встановлюють на спеціальних підпорах Різдвяне поліно, і до самого свята діти дбайливо вкривають його ковдрами вночі і «підгодовують» вдень. А на Різдво поліно переносять в оселю і діти б’ють його палицями, щоб з нього посипалися маленькі подаруночки.

Німеччина

У Німеччині святкування Різдва починається другого грудня і триває без перерви до наступного дня після Різдва. 6 грудня готують випічку і розвішують прикраси. Все починається з пряників і пирогів, і переходить до виготовлення привітальних листівок і подарунків своїми руками. Однією з найбільш захопливих різдвяних традицій, яка зародилися у Німеччині, є створення красивих пряникових будиночків. Для цього використовується спеціальне тісто, яке називається «Christbaumgeback». З нього, як з глини, ліплять різні фігурки, потім їх випікають і вішають на ялинку як прикраси. Незважаючи на те, що пряникові будиночки є частиною традиції святкування Різдва у багатьох країнах, проте жодна з них не може зрівнятися з Німеччиною у мистецтві випікання пряникових будиночків.

Болгарія

Готуватися до Різдва тут починають заздалегідь. Жінки печуть хліб і готують, чоловіки ріжуть порося. Господар будинку готує товсте поліно для святкового вогнища, яке уособлює «Молодого Бога». Коли він приносить його в будинок, то запитує домочадців: «Чи славите ви Молодого Бога?», на що вони обов’язково відповідають: «Славимо, славимо, ласкаво просимо!» Коли запалюють багаття, це поліно кладуть посередині. Після урочистої вечері починаються колядки.

Мексика

У Мексиці Різдво називається «La Posada». За традицією прийнято носити картину Йосипа та Марії від будинку до будинку у пошуках «притулку» для народження Ісуса Христа. У Мексиці Санта Клаус не завжди є символом Різдва, як в Америці. Замість нього мексиканці вибрали символом Різдва – червону квітку, яка називається пуансеттія. Ця ж традиція почала з’являтися і в інших країнах світу.

Австралія

Австралія розташована в Південній півкулі, тому Різдво у них припадає на розпал літа. А оскільки на вулиці спека, нікому перед телевізором сидіти не хочеться, і народ прямує на пляж.

Так що не дивно, що тут Санта Клаус з’являється з боку океану на дошці для серфінгу.

Австралійська різдвяна вечеря складається з індички, шинки, свинини, сливового пудингу і солодких пиріжків. За традицією люди їдять різдвяну вечерю на пляжі посеред дня.

Японія

Під час Різдва в Японії люди замовляють дуже багато смаженої курки. На відміну від традиційних страв з шинки або індички, які готують в більшості країн, які святкують Різдво, в японських сім’ях прийнято святкувати Різдво і їсти страви зі смаженої курки у великих кількостях. Незважаючи на те, що всього лише 1% населення Японії є християнами, реклама створила цю дивну традицію – їсти страви зі смаженої курки KFC на Різдво. Після ситної вечері, за традицією слід з’їсти великий шматок торта на десерт.

Бразилія

У Бразилії Різдво вважається найважливішим святом у році, оскільки 90% населення вважають себе християнами. Через те, що Бразилія розташована в Південній півкулі, сезон святкування Різдва припадає на літо, і температури доходять до 38 ° за Цельсієм. 24 грудня починаються офіційні різдвяні святкування. Спочатку готується їжа: за традицією на столі повинні бути страви з тріски і індички, а напої – сік і пиво. Оскільки в Бразилії немає ялинок, в будинках, в яких відбувається різдвяна вечеря, зазвичай стоять штучні ялини, прикрашені вогнями і декораціями. Прийнято ходити у гості на Різдво сім’ями, тому на одній вечері може зібратися до 70 осіб. Ніч зазвичай починається з гри в Бінго, виконанням пісень і закінчується обміном подарунками. Незадовго до півночі усе світло згасає у будинках, звичайно, крім тих, які прикрашають ялинку, і діти лягають спати в очікуванні Санта Клауса.

Різдво відзначають в усіх куточках земної кулі, і скрізь це свято набуває власних традицій, іноді дуже цікавих, а подекуди – досить дивних:

  • За фінською традицією на Різдво слід всією родиною відвідати кладовище, щоб вшанувати померлих родичів.
  • Вирушаючи спати у Різдвяну ніч французькі діти залишають взуття біля каміна. Коли Pere Noel (французький Дід Мороз) приносить подарунки, то розкладає їх у відповідні черевички і чобітки, а маленькі іграшки, фрукти та горіхи розвішує на ялинці.
  • Британські діти пишуть свої бажання на листках паперу, але замість того, щоб відправити поштою, кидають в палаючий камін, сподіваючись, що дим підніме їх по трубі і донесе до Північного полюса. Якщо лист не встигне піднятися і загориться, дитині доведеться написати новий лист.
  • В Індії більшість населення сповідує індуїзм або іслам, але та невелика частина, що святкує Різдво, прикрашає в це свято бананові пальми або мангові дерева.
  • Норвежці вірять, що в різдвяний Святвечір в небі снують відьми та інші злісні духи. А оскільки мітли вважаються головним засобом пересування відьми, то в норвезьких будинках прийнято ховати їх в темні місця.